Використання Google Карт та Google Планета Земля
Last updated
Last updated
Автори: Джим Кліффорд, Джош МакФейден і Деніел Макфарлейн Переклали на українську: Орися Віра та Гліб Солоджук Оригінал уроку: https://programminghistorian.org/en/lessons/googlemaps-googleearth
Google Мої Карти та Google Планета Земля — це прості у використанні інструменти для початківців у створенні цифрових карт. Вам лише потрібно мати обліковий запис Google, і ви зможете легко створювати та редагувати свої власні карти, перейшовши в розділ "Мої місця".
Цей урок є частиною серії з 4 уроків — Ви на уроці 1 | наступний урок
Google Мої Карти та Google Планета Земля — це прості у використанні інструменти для початківців у створенні цифрових карт. Вам лише потрібно мати обліковий запис Google, і ви зможете легко створювати та редагувати свої власні карти, перейшовши в розділ "Мої місця".
У "Моїх картах" ви можете вибрати між кількома різними вихідними картами (зокрема звичайними супутниковими, ландшафтними або стандартними картами) і додавати точки, лінії та багатокутники. Також є можливість імпортувати дані з електронної таблиці, якщо у вас є стовпці з географічною інформацією (тобто довгота та широта або лише назви місць). Ця функція автоматизує процес, який раніше був досить складним, відомий як геокодування. Це не лише один з найпростіших способів розпочати відображення історичних даних на карті, але і потужний інструмент з пошуковими можливостями Google. Під час читання історичних документів, журнальних статей або книг, якщо ви натрапляєте на невідомі місця, ви можете легко використовувати Google Карти для їх пошуку та позначення на карті. Це дозволить вам вивчити і дослідити географічні зв’язки між великою кількістю місць. Ваші особисті карти зберігаються на Google Диску (Drive), це значить, що ви можете отримати доступ до них із будь-якого комп’ютера, який має підключення до Інтернету. Ви можете зберігати їх як приватні дані або вставити на свій вебсайт чи блог. Зрештою, також є опція експорту своїх точок, ліній та багатокутників як файли KML, що дозволить відкрити їх у Google Планета Земля, QGIS та інших ГІС.
Відкрийте свій улюблений браузер
Перейдіть до Google My Maps
Увійдіть у свій обліковий запис Google, якщо ви ще не ввійшли (дотримуйтеся основних інструкцій, щоб створити обліковий запис, за потреби)
Наведіть курсор на знак питання внизу праворуч і натисніть "Довідка", щоб дізнатися більш детально, як працюють My Maps
У верхньому лівому куті з’явиться вікно "меню" із заголовком "Карта без назви". Натиснувши на заголовок, ви можете змінити назву на "Моя тестова карта" або вказати назву на свій вибір.
Далі можна скористатися рядком пошуку. Спробуйте знайти розташування якогось міста. Тепер варто натиснути на місце та додати його на карту, натиснувши "Додати на карту". Це найпростіший спосіб додавання точок на нову карту. Спробуйте шукати деякі історичні назви місць, яких більше не існує: Артемівськ чи Константинополь (сучасні Бахмут і Стамбул). Вам будуть виведені на екран різноманітні результати, де Google часто визначає правильне розташування, але водночас може запропонувати і неправильні альтернативи. Це важливо пам’ятати під час створення електронної таблиці, тож зазвичай краще використовувати сучасні назви місць і уникнути ризику того, що Google вибере неправильний Константинополь.
Також ви можете імпортувати набір даних. Натисніть кнопку "Імпорт" під шаром без назви.
З’явиться нове вікно, у якому ви зможете імпортувати файл CSV (значення, розділене комами), файл XLXS (Microsoft Excel), KML (формат просторового файлу Google) або GPX (формат файлу загального призначення GPS). Ось два найпоширеніші формати електронних таблиць: CSV — простий і універсальний, XLXS — формат MS Excel. Ви також можете працювати з електронною таблицею Google зі свого облікового запису Google Диска.
Завантажте цей зразок даних і знайдіть його на своєму комп’ютері: CSV-файл "Експорт з України". Якщо ви відкриєте файл в Excel або іншій програмі для роботи з електронними таблицями, ви побачите простий набір даних у два стовпці зі списком різних типів товарів, які експортувала Російська імперія з території України на початку ХХ ст. і відповідний список країн в які ці товари прибували. А нижче, також найбільші українські морські порти того часу, через які відбувався експорт. Ці дані були укладені за матеріалами статті Олександра Пилипенка.
Перетягніть файл у поле Google Maps.
Вам одразу буде запропоновано вибрати стовпець, який Google використовуватиме для визначення місцезнаходження. Спершу виберіть "Місце".
Після цього вам знову потрібно обрати, який стовпець використовувати для мітки. Виберіть "Товар".
Тепер у вас має бути глобальна карта основних експортних партнерів України у складі Російської імперії початку ХХ ст.
Тепер ви можете дослідити дані більш детально та змінити стиль, щоб розрізнити різні типи товарів і позначити окремо ті ж порти.
Натисніть на "Уніфікований стиль". Ви побачите вікно "Згрупувати місця за...". Оберіть опцію "Модифікувати за стовпцем даних: місце / товар". Оберіть "Товар". Кольори маркерів зміняться і ліворуч легенда показуватиме кількість маркерів кожного стилю в дужках, наприклад "порт (6)".
Спробуйте самостійно поекспериментувати з різними стилями та модифікаціями даних.
Ця функція слугує потужним інструментом для відображення історичних даних. Однак він має певні обмеження, оскільки Google Карти може включити лише 10 шарів, кожен з яких може мати до 2000 об’єктів.
1-2 — скасувати/повторити дію 3 — вибрати елементи 4 — додати маркер 5 — накреслити лінію 6 — додати маршрути 7 — виміряти відстані та площі
Ви можете створювати додаткові нові шари карти (офіційно більш відомі як "векторні шари"). Векторні шари є одним із основних компонентів цифрового картографування (зокрема ГІС). Це точки, лінії або багатокутники, які використовуються для зображення географічних об’єктів. Точки можна використовувати для ідентифікації та позначення ключових місць; лінії часто використовуються для вулиць або залізниць; а багатокутники дозволяють окреслити територію (поля, будівлі, райони міста тощо). У Google Карт вони функціонують так само, як і в ГІС. Проте, важливо враховувати, що є обмеження щодо обсягу інформації, яку можна додати до таблиць бази даних, пов’язаних із точками, лініями чи багатокутниками. Це може стати проблемою, коли ви захочете розширити своє дослідження з використанням цифрових карт, але це не є проблемою на цьому етапі, коли ви тільки починаєте працювати з картами. У Google Картах можна додати мітку, її текстовий опис і посилання на вебсайт або фотографію. Додаткову інформацію про створення історичних векторів у повнофункціональній ГІС можна знайти в розділі Створення нових векторних шарів у QGIS 2.0.
Щоб додати шар, вам потрібно натиснути опцію "Додати шар". Додасться "Шар без назви". Щоб змінити назву — відкрийте "Параметри шару" (три крапки) і натисніть "Перейменувати шар". Спробуйте назвати його, наприклад, "Шар 1". Це має виглядати так:
Зауважте, що ліворуч від назви шару є прапорець – якщо зняти цей прапорець, шар та інформація про нього вимикаються (тобто він не відображається на карті). Зніміть позначку з шару "Експорт з України" і натисніть на "Шар 1".
Перш ніж додавати векторні шари, ми повинні визначитися, яку вихідну карту використовувати. У нижній частині вікна меню є рядок "Вихідна карта" — це карта, на якій зображено довідкову інформацію, таку як дороги, кордони, форми рельєфу тощо, поверх якої можна розмістити ваші шари, що містять різні типи просторової інформації. Карти Google пропонують на вибір кілька вихідних карт залежно від типу карти, яку ви хочете створити. "Супутникові" зображення можуть бути доброю формою основної карти, але вони дуже інформативні та можуть відволікати від інших об’єктів вашої карти, які ви хотіли би виділити. Є більш прості альтернативи, наприклад "Світлий фон" чи "Світла політична", якщо вам потрібні кордони країн.
Натисніть стрілку праворуч від "Вихідної карти" у вікні ("Змінити стиль вихідної карти"); з’явиться підменю, у якому можна вибрати різні типи таких карт. Виберіть, скажімо, "Супутник".
Почніть із додавання позначок місця (еквівалент точки в Google). Натисніть кнопку "Додати маркери" під рядком пошуку у верхній частині вікна. Натисніть на карті, де вам потрібно розмістити позначку.
З’явиться вікно, у якому ви зможете позначити місце та додати опис у текстове поле. Ми додали Острог і вказали в полі опису, що перша згадка про місто була у 1100 році.
Додайте ще кілька власних маркерів, включно з мітками та описами.
Ви помітите, що ваша позначка місця тепер відображається під "Шаром 1" ліворуч, у вікні меню. Там також є позначка для вибору різних популярних значків та зміни кольору піктограми. Крім того, безпосередньо під заголовком "Шар 1" є меню "Індивідуальні стилі", що керує різними аспектами зовнішнього вигляду міток. Якщо відкрити "Параметри шару", ви побачите опцію "Відкрити таблицю даних", яка містить дані, які ви додали в поле опису вашої позначки місця. Меню "Мітки" дає змогу контролювати, чи з’являтиметься назва або опис вашої позначки на карті.
Тепер ми додамо кілька ліній і фігур (в програмному забезпеченні ГІС це так звані "полігони"). Додавання ліній і багатокутників є досить схожим процесом. Ми намалюємо кілька ліній на новому шарі (тут варто наголосити, різні типи точок, ліній і фігур повинні бути в окремих шарах).
Виберіть "Шар 1" у вікні меню (ви бачите, який шар ви обрали, завдяки синьому контуру ліворуч у полі).
Натисніть на поле значка "Накреслити лінію" праворуч від символу маркерів, а в підменю оберіть що саме ви хочете додати: "Лінію або фігуру" чи "Автомобільний / велосипедний / пішохідний маршрут":
Виберіть дорогу і натискайте на точки вздовж обраного маршруту. Натисніть "Enter" чи зробіть подвійне натискання, коли ви захочете закінчити лінію.
Знову ж таки, ви можете додати мітку (тобто назву дороги) та опис інформації.
Ви також можете змінити колір і ширину лінії. Для цього знайдіть у вікні меню дорогу, яку ви намалювали на "Шарі 1", і натисніть праворуч від назви дороги.
Щоб створити багатокутник (фігуру), ви маєте з’єднати точки лінії, щоб утворилася замкнута фігура. Для цього почніть малювати і завершіть натисканням на першій точці вашої лінії. Ви маєте можливість створювати різні фігури, починаючи від простих, таких як фермерські поля, і закінчуючи складними, наприклад, контуром міста (див. приклад нижче). Експериментуйте та створюйте різноманітні лінії та багатокутники за вашим бажанням.
Подібно до позначок місця та ліній, ви можете змінювати назву та опис багатокутника, змінити колір і ширину лінії, натиснувши піктограму праворуч від назви багатокутника в полі меню. Тут також можна змінити прозорість, про що йтиметься нижче.
Зауважте, що обмежена область (тобто всередині) вашого багатокутника, затінена тим самим кольором, що й контур багатокутника. Ви можете змінити ступінь непрозорості цього зафарбовування, змінивши "Прозорість багатокутника", яка впливає на те, наскільки чітко видно фонове зображення (вихідну карту).
Найкращий спосіб поділитися картою в Інтернеті — скористатися кнопкою "Поділитися" в меню. Тут генерується посилання, яким можна поділитися в електронному листі чи соціальних мережах. Також ви можете обмежити чи надати доступ до вашої карти, ввімкнувши чи вимкнувши опцію "Усі, хто мають посилання можуть переглядати".
Інший спосіб поділитися динамічною версією вашої карти — це вставити її в блог або вебсайт за допомогою спадного меню "Вставити на мій сайт" над кнопкою збереження. Вибір цього параметра забезпечує вбудований фрейм або теґ <iframe>, який потім можна вставити на сайт HTML. Ви можете змінити висоту та ширину рамки, змінивши числа в лапках.
Примітка: наразі немає способу встановити параметри масштабу або легенди за замовчуванням для вбудованої карти, але якщо вам потрібно видалити легенду з карти, яка з’являється на вашому сайті HTML, ви можете зробити це, зменшивши ширину <iframe> до 580 або менше.
Ви також можете експортувати дані як файл KML/KMZ за допомогою того самого спадного меню. Це дасть вам можливість експортувати всю карту або вибрати окремий її шар. Спробуйте експортувати шар "Експорт з України" як шар KML. Ви зможете імпортувати ці дані в інші програми, зокрема Google Планета Земля, QGIS та інші ГІС. Це важлива функція, оскільки це означає, що ви можете почати працювати з цифровими картами за допомогою Google Карт і згодом експортувати свою роботу в іншу базу даних ГІС.
Якщо вважаєте, що цей безкоштовний сервіс Google Карти надає всі інструменти, необхідні для вашої теми дослідження, ви можете закінчити опрацювання уроку в цьому місці. А якщо продовжите — то дізнаєтеся про Google Планета Земля та в уроці 2 про QGIS.
Google Планета Земля працює майже так само, як Google Карти, але має додаткові функції. Наприклад, вона надає тривимірні карти та доступ до даних із численних сторонніх джерел, включно з колекціями історичних карт. Google Карти не потребують встановлення додаткового програмного забезпечення, а ваші карти зберігаються в хмарі. У випадку Google Планета Земля, необхідно встановлювати програму, і вона не працює в хмарі, але ви можете експортувати створені вами карти.
Встановіть Google Планета Земля: https://www.google.com/intl/uk_ALL/earth/about/versions/
Відкрийте програму та огляньте цифровий глобус. Використовуйте меню для додавання та видалення шарів інформації. Цей процес дуже схожий на роботу сучасних ГІС-програм. Ви можете додавати та видаляти різні види географічної інформації, зокрема політичні кордони (багатокутники), дороги (лінії) та місця (точки). Розташування цих шарів показано червоними стрілками на наступному зображенні.
Зауважте, що під заголовком "Шари" у нижній лівій частині поля вікна Google надає кілька готових до використання шарів, які можна ввімкнути, поставивши прапорець біля обраного шару.
Google Планета Земля також містить деякі відскановані історичні карти та аерофотознімки (у ГІС — це типи карт, які складаються з пікселів, відомі як растрові дані). У розділі "Галерея" можна знайти та натиснути "Історичні мапи Рамзі". Це додасть піктограми відсканованих карт по всій земній кулі (особливо на Сполучених Штатах), які були геоприв’язані (розтягнуті та закріплені відповідно до розташування) на цифровий глобус. Це попередній огляд ключової методології історичних ГІС. (Ви також можете знайти шари з історичними картами та інші шари HGIS у Earth Gallery). Спробуйте оглянути кілька історичних карт. Подивіться, чи є в колекції Рамзі карти, які можуть бути корисними для ваших досліджень чи навчання. (На www.davidrumsey.com ви можете знайти багато інших оцифрованих карт, але без географічної прив’язки.)
Можливо, вам знадобиться збільшити масштаб, щоб побачити всі піктограми карти. Чи можете ви знайти глобус світу 1812 року?
Коли ви натискаєте піктограму — з’являється інформаційна панель. Натисніть мініатюру карти, щоб побачити карту, прикріплену до цифрового глобуса. Ми навчимося правильно прив’язувати карти до місцевості дещо пізніше, в уроці "Географічна прив’язка у QGIS 2.0".
Google розробив формат файлу для збереження даних карт і обміну ними: KML. Це розшифровується як Keyhole Markup Language (мова розмітки Keyhole), і це дуже зручний тип файлу для перенесення даних (тобто KML можна використовувати з різними типами програмного забезпечення ГІС), який може зберігати багато різних типів ГІС-даних, у тому числі векторних даних.
Карти та зображення, які ви створюєте в Google Картах і Google Планеті Землі, можна зберігати як файли KML. Це означає, що ви можете зберігати роботу, виконану в Google Картах і Google Планеті Землі. За допомогою файлів KML ви можете передавати дані між цими двома платформами та передавати свої картографічні дані в QGIS або ArcGIS.
Наприклад, ви можете імпортувати дані, створені в Google Картах. Якщо ви створили карту у вправі вище, її можна знайти, натиснувши "Відкрити карту" на домашній сторінці Карт. Натисніть піктограму папки ліворуч від легенди під заголовком карти та натисніть "Експортувати в KML/KMZ". (Ви також можете завантажити та оглянути карту автомобільного маршруту між кількома Шацькими озерами, який ми підготували для цієї частини вправи).
Завантажте файл KML із Google Карт (як описано вище) або додайте наш файл KMZ з маршрутами між озерами.
Двічі натисніть файл KML/KMZ у папці завантажень.
Знайдіть дані в папці "Тимчасові місця" Google Планета Земля.
Тепер ви можете дослідити особливості цих мап у форматі 3D або додавати нові лінії, точки та багатокутники за допомогою різних значків у верхньому лівому куті вікна Google Планета Земля (див. зображення нижче). Це працює практично так само, як і було в Google Картах, хоча тут більше функцій і опцій. Для тих, хто бажає, також є можливість записувати екскурсію, яка може бути корисною для презентацій або навчальних цілей (коли вибрано значок "записати екскурсію", опції запису з’являться у нижньому лівому куті вікна).
Спробуйте додати нову складову до цих даних. Ми створили багатокутник (за термінологією ГІС багатокутник – це замкнута фігура будь-якого типу, прикладами якої є коло, шестикутник і квадрат) озера Пісочне, що розташоване в Волинській області на наступному зображенні. Самостійно в пошуку знайдіть озеро Пісочне і спробуйте додати багатокутник.
Позначте новий об’єкт "озеро Пісочне". Потім ви можете розмістити нову функцію до маршруту і додати її до колекції. Також ви можете зберегти цю розширену версію карти Шацьких озер як KML, щоб поділитися нею за допомогою електронної пошти, завантажити в Google Карти або експортувати ці дані в QGIS. Знайдіть опцію збереження, натиснувши правою кнопкою миші колекцію Шацьких озер і вибравши "Зберегти місце як" або "Надіслати електронною поштою".
У Google Планета Земля ви можете завантажити цифрову копію історичної карти. Це може бути карта, яку було відскановано, або отримане зображення, яке вже є в цифровому форматі (підказки щодо пошуку історичних карт в Інтернеті див.: Мобільне картографування та історична ГІС у полі). Основна мета завантаження цифрової карти, з історичної точки зору, полягає в тому, щоб розмістити її поверх зображення Google Планета Земля у вебпереглядачі. Це називається "накладанням". Виконання накладання дозволяє практично порівняти зміни, які відбулися протягом певного часу.
Спершу оберіть зображення, які ви хочете використовувати: зображення в Google Планета Земля та карта, яку ви хочете накласти. Для карти, яку ви оберете, файл має бути у форматі JPEG або TIFF, але не PDF.
У Google Планета Земля визначте область карти, яку потрібно накласти. Зауважте, що ви можете повернутися в минуле (тобто переглянути старі супутникові фотографії), натиснувши піктограму "Показати зображення в часі" на верхній панелі інструментів. а потім налаштуйте повзунок шкали часу, який з’явиться.
Обравши зображення, які ви плануєте використати, натисніть піктограму "Додати накладання зображення" на верхній панелі інструментів.
З’явиться нове вікно. Спершу, за бажанням, можете назвати зображення по-іншому (за замовчуванням — "Накладення зображення без імені").
Праворуч від поля "Посилання" натисніть кнопку "Огляд", щоб вибрати зі своїх файлів карту, зображення якої має бути накладеним.
Перемістіть вікно нового накладання зображення (не закривайте його та не натискайте "Скасувати" чи "ОК"), щоб побачити браузер Google Планета Земля. Завантажена вами карта тепер відображатиметься поверх супутникового зображення Google Планеті Земля у браузері Google Планета Земля.
Посередині та по краях завантаженої карти є флуоресцентні зелені маркери. Їх можна використовувати для розтягування, звуження та переміщення карти так, щоб вона належним чином вирівнялася із супутниковим зображенням. Це проста форма геоприв’язки (див. Географічна прив’язка в QGIS 2.0). На зображенні нижче показано описані вище кроки з використанням плану міста Сокаль у Львівській області 1918 р. , накладеної поверх супутникових зображень Google за 2008 рік, на якому частково видно міські вулиці і залізничне полотно (які добре наклалися) та русло річки Західний Буг (зверніть увагу наскільки воно змінилося).
Повернувшись у вікно "Нове накладання зображення", зверніть увагу, що є ряд параметрів (Опис, Перегляд, Висота, Оновити, Місцезнаходження), які ви можете вибрати. На даний момент вам, ймовірно, не потрібно їх опрацьовувати, хоча ви можете додати інформацію, наприклад, на вкладці "Опис".
Коли ви задоволені накладанням, яке бачите, у вікні "Нове накладення зображення" натисніть "ОК" у нижньому правому куті.
Вам потрібно зберегти свою роботу. У розділі "Файл" на панелі меню вашого комп’ютера є два варіанти. Ви можете зберегти копію зображення (Файл -> Зберегти -> Зберегти зображення…), яке ви створили на своєму комп’ютері у форматі .jpg, а також можете зберегти накладення в Google Планета Земля, щоб мати до нього доступ у майбутньому (Файл -> Зберегти -> Зберегти мої місця). Останнє зберігається як файл KML.
Щоб поділитися файлами KML, просто знайдіть файл, який ви зберегли на своєму комп’ютері, і завантажте його на свій вебсайт, у соціальну мережу або надішліть як вкладення електронною поштою.
Ви навчилися використовувати Google Карти і Планета Земля. Обов’язково збережіть свою роботу!
Оригінал цього уроку є частиною Geospatial Historian.
Джим Кліффорд, доцент кафедри історії в Університеті Саскачевану. Джош МакФадьєн, координатор проєктів у Мережі з канадської історії та довкілля. Деніел Макфарлейн, запрошений науковець у Школі канадських студій Карлтонського університету.
Переклад українською: Орися Віра, PhD, викладач кафедри історії в Українському Католицькому Університеті. Гліб Солоджук, студент програми "ІТ та бізнес-аналітика" факультету прикладних наук в Українському Католицькому Університеті.
Переклад рецензували: Володимир Нікулішин, доцент кафедри Картографії та геопросторового моделювання Національного Університету "Львівська Політехніка", к.т.н, ГІС розробник, Python розробник. Марія Мелешко-Судьїна, аспірантка, Центр сучасної та цифрової історії, Університет Люксембурга.
Рекомендоване цитування: Кліффорд, Джим; Макфейден, Джош та Макфарлейн, Деніел. "Використання Google Карт та Google Планета Земля." Programming Historian, переклала Орися Віра, Digital History Handbook, 2024. DOI: https://doi.org/10.46430/dh001
